Тарілка «зерно дозріває»

Шлях 

Так багато спільного у людини і природи.

Глина піддається, вбирає воду, дозволяє рукам надати собі форму. 

Ми теж починали з ідеї. Сирої, необробленої, майже інтуїтивної. Два роки, поки існує Lebet, обертали її в долонях та обпалювали у вогні рішень. Приймали вигини й тріщинки життя. 

Аж як одного дня піч торкається глини, а сонце торкається тіла, щось стихає всередині — так, це воно.

Я більше не вчусь бути собою. Я — є.

Зерно дозріло. Час проростати.